Джерела фінансування закладів охорони здоров’я в умовах війни

Командою ГО «ЕАЦ «Медичний конструктор» здійснено аналітичне дослідження джерел фінансування закладів охорони здоров’я всіх форм власності. З отриманою інформацією та нашими спостереженнями маєте можливість ознайомитись нижче.

Організувати приватну клініку може будь-який інвестор навіть без медичної освіти, але слід враховувати, що медичний бізнес специфічний напрям діяльності. Адже без фахових знань, досвіду та команди складно досягти стрімких, позитивних результатів. Багатопрофільні медичні установи відкривають рідше, тому що для кожного напряму діяльності слід отримувати окрему ліцензію, закуповувати обладнання. 

Найпопулярніші напрями для відкриття клініки за версією Медичного конструктора на 2020-2023 роки: гінекологія, стоматологія, косметологія та урологія. Також серед затребуваних та актуальних комерційних сервісів – відкриття діагностичного центру (КТ, МРТ, УЗД)
або медичної лабораторії. 

Більшість приватних медичних закладів існують як ТОВ та працюють за спрощеною системою оподаткування. Усі медичні послуги, за винятком ряду медичних послуг, є ліцензованими. Пакет документів на отримання ліцензії необхідно подати до МОЗ відповідно до чинного законодавства України. На практиці, отримання ліцензії займає приблизно один-два місяці.

Додатковою діяльністю для деяких приватних закладів охорони здоров’я – це організація лікування за кордоном. Для України на сьогоднішній день найбільш поширеними напрямами є: Німеччина, Ізраїль і Туреччина.

Інноваційний напрямок діяльності в медицині «Second opinion» – експертний висновок гістологічних зразків тканин новоутворень у провідних патоморфологічних лабораторіях Європи, Ізраїлю. Для цього не потрібно передавати гістологічний препарат в закордонну лабораторію, а за допомогою сканування гістологічних зразків передається зображення в цифровому форматі, зображення можуть переглядати декілька лікарів в різних частинах світу та надати свої заключення.

Зростання інвестиційної привабливості сегменту приватної медицини в Україні обмежується відсутністю обов’язкового медичного страхування, а також повільний розвиток добровільного медичного страхування в Україні.

В аналітичній статті пропонуємо розглянути основні варіанти фінансування та додаткові ЗОЗ всіх форм власності. До основних належать:

1. Власні кошти засновників
2. Запозичені кошти від інвесторів
3. Лізинг медичного обладнання
4. Фінансування за рахунок суміжної діяльності власників
5. Банківські кредити

Основні варіанти фінансування закладів охорони здоров’я мають свої ризики та переваги. До ризиків можемо віднести:

• Не ліквідність деяких напрямів діяльності
• Висока конкуренція 
• Можлива відсутність кваліфікованої команди
• Відсутність досвіду в медичному бізнесі
• Форс-мажорні обставини (війна)
• Тиск та втручання держави

До переваг можемо віднести:

• Власний бізнес на довгі роки є не швидким, але надійним та стабільним прибутком
• Можливість зміни напряму діяльності в залежності від попиту та можливостей
• Зріст компанії без суттєвих обмежень (відкриття філіалів, розширення впливу, впровадження нових послуг)
• Стабільний попит на деякі види медичних послуг

Додаткові варіанти фінансування закладів охорони здоров’я включають в себе:

1. Державні пілотні проєкти за підтримки міжнародних організацій
2. Місцеві цільові програми щодо підвищення ефективності системи управління у галузі охорони здоров’я
3. Гранти міжнародних організацій
4. Гранти від благодійних фондів, громадських організацій, меценатів
5. Допомога від консультативно-дорадчих органів закладів охорони здоровʼя, зокрема опікунських рад
6. Державно-приватне партнерство 

Розглянемо більш детально кожен із видів основних варіантів фінансування через призму переваг і недоліків.

1. Власні кошти засновників. 

До переваг можемо віднести: 

• відсутність зобов’язань перед кредиторами;
• вільний вибір постачальників медичного обладнання;
• можливість отримання знижок та спеціальних умов;
• вільний вибір виробників, моделей, комплектацій, опцій обладнання під власні побажання та потреби;
• більш прозора та зручна система розрахунків;
• власне обладнання дає можливість отримання банківського кредитування під його заставу;
• відсутність ризику зобов’язань перед лізинговою компанією в результаті втрати або зміни напрямку діяльності медичного бізнесу;
• придбання бувшого у використанні (відновленого) обладнання;
• можливість отримання прибутку від передачі обладнання в оренду.

До недоліків можемо віднести:

• найбільший фінансовий внесок при відкритті медичного бізнесу;
• не стабільність цін на обладнання в залежності від курсу валют;
• необхідність детального та обґрунтованого підбору медичного обладнання, приміщень з мінімальною можливістю придбання «на виріст»;
• відсутність варіантів легального захисту та страхування вкладених активів;
• додаткові витрати фінансів та часу на ремонт, реконструкцію, розширення, навчання, маркетинг, рекрутинг тощо.

1. Запозичені кошти від інвесторів

До переваг можемо віднести: 

• зацікавленість інвесторів та спонсорів в розвитку бізнесу;
• можливість отримання відтермінування виплати боргових зобов’язань за домовленістю сторін;
• гнучкі та договірні умови повернення коштів.

До недоліків можемо віднести:

• контроль зобов’язань, можливе втручання в діяльність компанії зі сторони спонсорів та інвесторів;
• залежність від матеріальних можливостей, інтересів та планів інвесторів;
• необхідність чіткої фінансової звітності перед інвесторами;
• ризик втрати дружніх відносин з інвесторами та набуття ворожих стосунків в разі часткового або повного не виконання зобов’язань.

1. Лізинг медичного обладнання

До переваг можемо віднести: 

• початковий внесок від 20% особливо актуально 
• для коштовного медичного обладнання (КТ, МРТ, хірургічні столи, стерилізаційне обладнання, ендоскопічна стійка);
• розстрочка до 5 років;
• рівномірне погашення;
• низька відсоткова ставка (від 7% річних), що порівняно з банківськими відсотками зовсім небагато;
• мінімальний пакет документів для угоди, на відміну від кредитів;
• звільнення від ПДВ за умови подальшого викупу обладнання;
• відсутнє приховування комісії, а також відомий відсоток подорожчання;
• процедура лізингу зручна для малих та середніх медичних закладів, а також для медичних стартапів.

До недоліків можемо віднести:

• обмежений перелік медичного обладнання, доступного для лізингу;
• ліміт на вартість обладнання;
• відсутність можливості придбання б/в обладнання;
• ринкова вартість з мінімальним торгом та знижками;
• обладнання не є власністю клініки до викупу.

1. Фінансування за рахунок суміжної діяльності власників

До переваг можемо віднести: 

– медичний бізнес розглядається, як додаткова або основна діяльність в залежності від побажань та можливостей власника

Приклад: 

Власник має мережу аптек, за рахунок прибутку від діяльності аптек, відкриває мережу амбулаторій сімейного лікаря. 

Переваги:

-В приміщенні аптеки розміщено кабінет лікаря, який надає консультативну допомогу відвідувачам аптеки, виписує рецепти, призначає лікування.

-Ліки, що продаються за рецептом є можливість придбати, навіть не виходячи з аптеки, шляхом отримання рецепта від лікаря.

Особливості:

Фінансування за рахунок суміжної діяльності бажано в одному напрямку, тобто, якщо у власника вже є діючий бізнес з медичною направленістю, створюючи симбіоз медичного бізнесу.

До недоліків можемо віднести:

• власник бізнесу, за рахунок діяльності якого планується створення медичного закладу повинен розуміти та мати досвід в особливостях медичного бізнесу;
• якщо напрямок діяльності компанії власника не стосується медицини – бажано бути впевненим, що це правильний вектор розвитку та вкладання інвестицій.

1. Банківські кредити

До переваг можемо віднести: 

-власником обладнання, придбаного у кредит, є покупець;

-сума кредиту не обмежена вартістю медичного обладнання;

-кредитування може бути на більший строк, ніж лізинг;

-можливість вибору кредитної установи за бажанням позичальника;

-використання коштів не залежно від постачальників обладнання;

-можливість дострокового погашення;

-практикується домовленість про рефінансування та реструктуризацію боргу;

-якщо договір розривається, при розрахунку враховується виплачена сума;

-придбання медичного обладнання, яке було у використанні (відновленого);

-медичне обладнання, придбане за кредитні кошти без обмежень можливо передавати в оренду, продавати;

-використання кредитних коштів може бути не тільки на придбання обладнання, можливі розрахунки по оплаті праці, податкам, оренді, іншим витратам.

До недоліків можемо віднести:

-великий пакет документів по позичальнику (включаючи бізнес-план, бухгалтерську звітність тощо); 

-тривалий термін розгляду кредитної заявки (від кількох днів до декількох місяців); 

-жорсткий підхід до оцінки позичальника;

-потрібно забезпечення кредиту – найчастіше застосовується ліквідна застава (як правило, це нерухома власність, товари в обороті);

-може знадобитися страхування предмета застави;

-можуть бути приховані комісії банку;

-кредитор має право вимагати поручителя.

Розглянемо більш детально кожен із видів додаткових варіантів фінансування через призму опису та пошуку інформації.

1. Державні пілотні проєкти за підтримки міжнародних організацій. В пілотних проєктах зазвичай приймають участь заклади охорони здоров’я комунальної або державної власності. Наприклад, проєкт “Реабілітація травм війни в Україні”. Проєкт реалізує велика команда експертів, до якої входять представники Міністерства охорони здоровʼя України, Національної служби здоровʼя України (НСЗУ), Міністерства у справах ветеранів, Міністерства соціальної політики, Офісу Президента України, радниці-уповноваженої Президента з питань безбар’єрності, Школи реабілітаційної медицини Українського католицького університету (УКУ), Українського центру охорони здоров’я. Виконавчим партнером проекту виступає БФ «Пацієнти України». Спільні зусилля дозволять прискорити побудову в Україні якісно нової ефективної системи реабілітації, яка буде базуватись на таких принципах, як доказова медицина, мультидисциплінарний підхід та впровадження Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ). 
2. Місцеві цільові програми щодо підвищення ефективності системи управління у галузі охорони здоров’я. В місцевих програмах зазвичай приймають участь заклади охорони здоров’я комунальної або державної власності. Наприклад, міська цільова програма «Здоров’я киян». Провідними шляхами реалізації заходів Програми є організаційні заходи з модернізації системи охорони здоров’я столиці в рамках законодавства України, проведення робіт із капітального ремонту закладів з надання первинної, вторинної медичної допомоги та третинної медичної допомоги тощо.

Програма Харківської обласної ради «Здоров’я Слобожанщини», зокрема з метою оновлення медичного обладнання, впровадження нових технологій діагностики і лікування хворих та удосконалення матеріально-технічної бази у спеціалізованих закладах охорони здоров’я та закладах охорони здоров’я обласного значення.

Комплексна програма підтримки галузі охорони здоров’я Львівської області.

Комплексна міська програма «Здоров’я лучан» (Волинська область).

1. Гранти міжнародних організацій. Грант – це безповоротна фінансова або технічна допомога. Кошти з цільовим призначенням, які не треба віддавати, за умови виконання певних умов.

Допомога може бути не тільки у вигляді фінансів. Можна отримати обладнання, консалтинг, навчання та іншу підтримку і направити цей ресурс на розвиток справи.

Надають гранти донори – спеціальні фонди, які можуть належати державі, комерційним чи некомерційним організаціям, приватним особам. Фінансують проєкти в різних галузях – підприємництво, культура, наука, соціальні та екологічні ініціативи тощо. 

Щоб отримати грантову допомогу, потрібно пройти конкурсний відбір – у кожного фонду і кожної програми свої умови. Але, перш за все, потрібно обрати донора, у фокусі якого галузь «медицина», «охорона здоровʼя».

У рамках європейської програми EU4Health можлива участь приватних закладів охорони здоров’я України.

Адже гранти передбачені для наукових та навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, лікарень, приватних закладів охорони здоров’я.

Програма EU4Health сприятиме інтеграції України в європейський медичний простір та сприятиме покращенню матеріально-технічного забезпечення українських медичних закладів, особливо в умовах відновлення системи охорони здоров’я під час збройної агресії рф.

USAID – американська організація, спрямована на забезпечення розвитку та просування демократії в інших країнах. Виділяє гранти на програми боротьби з економічними та соціальними проблемами, включаючи голод та бідність. Також USAID фінансує програми, спрямовані на підвищення рівня освіти, підтримку безперервності та поновлення бізнесу, розвиток креативних індустрій (здебільшого спрямовані на заклади охорони здоров’я комунальної/державної форми власності).

Від початку війни 24 лютого 2022 року, USAID надало 9,88 мільярда доларів на програми розвитку та гуманітарну допомогу. 

House of Europe – програма Європейського Союзу, створена для підтримки професійного обміну між українцями колегами в країнах ЄС та Великій Британії. Програма фокусується також на медицині (спрямована на заклади охорони здоров’я всіх форм власності). Грантові кошти можна отримати на стажування і нетворкінг медичного персоналу в ЄС та Великій Британії, навчальні подорожі, резиденції, тренінги, поїздки на конференції, професійні події та інші можливості. 

GIZ (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit) – німецьке товариство міжнародного співробітництва. GIZ фінансують проєкти у сфері розвитку бізнесу, охорони здоров’я, інфраструктури (спрямовані на заклади охорони здоров’я всіх форм власності). 

Кусаноне – програма фінансової допомоги від уряду Японії. Особлива увага приділяється проєктам у сфері медичної допомоги. Підтримка надається лікарням, здебільшого державної/комунальної власності. Програма на реалізацію проєктів у 2024 р. – максимальна сума грантової допомоги для одного проєкту близько 90 000$.

1. Гранти від благодійних фондів, громадських організацій, меценатів. 

Гуманітарна ініціатива Групи Метінвест «Рятуємо життя» запроваджує масштабну програму з протезування та реабілітації військових і мирних жителів України. (спрямована на заклади охорони здоров’я всіх форм власності). «Рятуємо життя», Protez Hub працює спільно з Проєктом підтримання протезування в Україні та їхніми партнерами ProsthetiKa й Razom for Ukraine. Ініціативу «Рятуємо життя» створила Група Метінвест у координації з Фондом Ріната Ахметова на початку російського вторгнення в Україну.

1 травня 2023 року Національна агенція гуманітарної допомоги ZDOROVI оголосила про старт навчання роботі з грантовими заявками для працівників медичних закладів. (спрямована на заклади охорони здоров’я всіх форм власності). 

Мета навчальної програми від експертів команди Грантового хабу ZDOROVI — допомога лікарням у залученні прицільної грантової допомоги та забезпечення їх обладнанням, інструментарієм та ліками. Національна агенція ZDOROVI надає спеціалізовану допомогу медичним закладам, військовим шпиталям, пологовим будинкам та медикам на полі бою. Першочерговий пріоритет –належить гарячим точкам, де відбуваються військові дії, проте допомогу можна отримати в будь-якому населеному пункті України.

1. Допомога від консультативно-дорадчих органів закладів охорони здоровʼя, зокрема опікунських рад

Інформація про статистику в Україні

1. Державно-приватне партнерство

ДПП в охороні здоров’я має потужний мультиплікаційний ефект на всю економіку країни:

• створюються умови для збереження та відтворення людського капіталу – головного багатства держави;
• створюються сучасні та високооплачувані місця для медичних працівників;
• в охорону здоров’я залучаються інноваційні технології;
• розвиваються медичні та фармацевтичні сектори економіки;
• створюються робочі місця та розвиваються суміжні сектори економіки – будівництво, ІТ, виробництво медичної техніки та виробів, маркетинг, медичний туризм, наука і освіта;
• зберігається та розширюється мережа медичних закладів державної (комунальної) власності;
• звужується простір для корупції в охороні здоров’я;
• зростає авторитет держави на міжнародному рівні, зростають прямі іноземні інвестиції;
• розвивається інституційна спроможність української фінансової системи та державного управління.

В Україні можлива реалізація моделі ДПП, коли приватний партнер отримує кошти через НСЗУ, плюс відшкодування капітальних витрат інвестора через пряме бюджетне фінансування (або на місцевому рівні).

При цьому Україна не може похвалитися повноцінними реалізованими проєктами ДПП в охороні здоров’я. За винятком хіба що окремих регіональних ініціатив, які переважно зосереджені на ремонті приміщень, закупівлі обладнання та спільній експлуатації його на території діючих медзакладів. 

Приклад. Співпраця КНП та приватних медичних компаній, зокрема Білоцерківська лікарня №2 та Фастівська ЦРЛ. 

Пацієнти мають змогу безоплатно пройти обстеження на КТ приватних центрів, розташованих на території цих лікарень.

У світі вже давно оцінили користь запровадження державно-приватного партнерства. Хоча і механізм державно-приватного партнерства представляє собою складний організаційний та фінансовий процес. З одного боку це держава – де в якості партнерів виступають органи місцевого самоврядування та державні органи. З іншого – приватний партнер – фізичні особи, або юридичні, які готові інвестувати в об’єкт кошти. Партнери одночасно несуть солідарну відповідальність та зобов’язання, розглядаючи на рівних розподіл комерційних ризиків, розробляючи схеми фінансування та їх юридичного втілення. Але попри все, світова практика в плані реалізації проектів державно-комерційного партнерства, показує, що це широке поле для реалізації багатьох проектів.

Отже, підібрати приміщення для медичної діяльності не проста задача, потрібно дотримуватися не тільки ДБН, санітарних норм і правил, але й розуміти, що приміщення повинно знаходитися в зручному для відвідування місці, мати привабливий зовнішній вигляд, бажано щоб фасад був пристосований для розміщення зовнішньої реклами. Щоб правильно підібрати приміщення для медичної діяльності радимо звернутися до професіоналів.