Повторне публічне громадське обговорення проєкту професійного стандарту «Інженер клінічний»
Строк подання пропозицій: з 18 серпня 2026 року до 01 вересня 2026 року включно.
В Україні формується професійний стандарт «Інженер клінічний» — професії, яка має поєднати медицину, інженерію, сучасні медичні технології, проєктування закладів охорони здоров’я, цифрові системи, технічний сервіс, безпеку та управління життєвим циклом обладнання.
Це значно ширше, ніж ремонт або обслуговування медичної техніки.
Сучасна лікарня — це складна технологічна система. Робота операційної, реанімації, лабораторії, відділення променевої діагностики чи реабілітаційного центру залежить не лише від наявності медичного обладнання. Необхідно правильно спланувати сам медичний сервіс, його потужність і маршрути пацієнтів; передбачити приміщення та обладнання; забезпечити електроживлення, медичні гази, вентиляцію, водопідготовку, цифрові мережі; організувати монтаж, інтеграцію, commissioning, технічний сервіс, резервування, навчання персоналу та подальше управління технологіями.
Саме на стику цих процесів працює клінічний інженер.
Доопрацьований професійний стандарт визначає одну повну професійну кваліфікацію «Інженер клінічний» 7 рівня Національної рамки кваліфікацій. Фінальна модель охоплює 8 трудових функцій і 23 професійні компетентності — від Healthcare Technology Management (HTM), медичного програмування та медико-технологічного планування до цифрової інтеграції, кіберризиків, Hospital-Based HTA, технічного аудиту та професійного лідерства.
Чому цей стандарт важливий для України
Проблема української системи охорони здоров’я полягає не лише у нестачі обладнання. Значна частина втрат виникає тоді, коли технологію закупили, але лікарня не готова її правильно встановити, підключити, обслуговувати або використовувати.
Дорогий апарат може виявитися малоефективним, якщо для нього не передбачено необхідної потужності електромережі, вентиляції, медичних газів, сервісного доступу, витратних матеріалів, цифрової інтеграції чи підготовленого персоналу.
Ще складнішим є нове будівництво та реконструкція лікарень. Спочатку необхідно визначити, яку саме медичну допомогу повинен надавати заклад, у яких обсягах і якими технологіями, і лише після цього переходити до приміщень, обладнання та інженерних систем.
Для України це особливо актуально під час війни та масштабного відновлення: стандарт враховує реконструкцію діючих лікарень без припинення критичної допомоги, відновлення пошкоджених об’єктів, перепрофілювання, модульні рішення, гуманітарне й донорське обладнання, змішаний парк техніки різних виробників, дефіцит авторизованого сервісу і запасних частин, перебої критичної інфраструктури та необхідність швидкого відновлення технологічної спроможності ЗОЗ.
Від медичної потреби — до працюючої лікарні
Одним із принципових результатів доопрацювання стало чітке розмежування етапів медичного та медико-технологічного планування.
Медичне програмування визначає, для кого і які медичні сервіси повинен забезпечувати майбутній або модернізований заклад, які прогнозуються обсяги допомоги, режими роботи, технологічні потужності та клінічні маршрути.
На його основі формується медична програма (МП) — погоджена клініко-організаційна модель майбутнього закладу або підрозділу.
Наступний рівень — медичне завдання (МЗ), яке фіксує погоджені медичні функції, потужності, клінічні сценарії, маршрути, склад підрозділів та вихідні вимоги до функціонально-просторового рішення.
Функціональна програма (ФП) деталізує функції, зони, приміщення, їх взаємозв’язки, суміжність і потоки.
І вже медико-технологічне завдання (МТЗ) перетворює цю клінічну модель на конкретні функціонально-технологічні, просторові, обладнавальні, інженерні, цифрові, логістичні, сервісні та експлуатаційні вимоги.
Далі формується програма приміщень, Room Data Sheets (RDS), Equipment Schedule, вимоги до інженерної та цифрової інфраструктури, здійснюється координація проєктування, оснащення, commissioning та підготовка до запуску медичного сервісу.
Таким чином, клінічний інженер включається в роботу значно раніше, ніж обладнання приїжджає до лікарні.
Що саме робить клінічний інженер
У доопрацьованому стандарті клінічний інженер працює з медичною технологією протягом усього її життєвого циклу.
Це планування медичних сервісів і технологічної спроможності; формування медико-технологічних вимог до нового будівництва та реконструкції; інтеграція обладнання з приміщеннями, електроживленням, вентиляцією, медичними газами, водопідготовкою та цифровими системами; технічне приймання та commissioning; управління парком обладнання і HTM; сервісна стратегія та SLA; функціональна надійність; управління технічними та кіберризиками; безперервність критичних технологій; участь у закупівлях та Hospital-Based HTA; технічний аудит і експертне оцінювання.
Окремо стандарт формує необхідні для України компетентності щодо реконструкції та ремонту діючих лікарень, оцінювання проєктних змін, технологічної етапності робіт і мінімізації зупинки критичних медичних сервісів.
Клінічний інженер не підміняє інших фахівців
Це також принципова частина стандарту.
Клінічний інженер не стає архітектором, інженером-проєктувальником, будівельним експертом, технічним наглядом, медичним фізиком, системним адміністратором чи керівником експлуатаційної служби.
Його завдання — сформувати професійні медико-технологічні та технічні вимоги, оцінити сумісність технології з клінічним середовищем, виявити ризики, координувати міждисциплінарні інтерфейси та забезпечити технологічну цілісність рішення.
Наприклад, він визначає, які параметри електроживлення, вентиляції, медичних газів або цифрової мережі потрібні конкретній медичній технології, але не перебирає на себе загальну експлуатаційну відповідальність за всі інженерні системи лікарні.
Клінічна та біомедична інженерія
Під час першого громадського обговорення значна частина дискусії стосувалася співвідношення клінічного та біомедичного інженера.
У доопрацьованій редакції закладено чіткий принцип: ці напрями мають спільну інженерну основу і можуть перетинатися, але не є тотожними.
Для біомедичної інженерії характерними є, зокрема, дослідження, створення та розроблення медичних виробів, біоматеріалів, алгоритмів і біоінженерних систем. Для клінічної інженерії визначальною є робота безпосередньо в системі надання медичної допомоги — планування, вибір, інтеграція, безпечне застосування та управління медичними технологіями у реальному ЗОЗ.
G22 «Біомедична інженерія» залишається профільною освітньою траєкторією до професії клінічного інженера, але не є автоматично тотожною цій професійній кваліфікації.
Чому 7 рівень НРК
Запропонована кваліфікація належить до 7 рівня НРК не через назву посади, а через характер професійних завдань.
Клінічний інженер має інтегрувати спеціалізовані знання на межі медицини, інженерії, цифрових технологій, проєктування, безпеки та економіки; працювати з неповною інформацією; вирішувати нові та нестандартні міждисциплінарні задачі; управляти складними процесами та аргументувати професійні рішення перед різними учасниками системи охорони здоров’я. Актуалізоване методичне обґрунтування відносить усі чотири категорії результатів навчання — знання, уміння, комунікацію, відповідальність та автономію — до ознак 7 рівня НРК.
Строк подання пропозицій
З 18 серпня 2026 року до 01 вересня 2026 року включно.
До участі запрошуються представники закладів охорони здоров’я, клінічні та біомедичні інженери, лікарі, медичні фізики, архітектори та інженери-проєктувальники, фахівці з медичного обладнання і технічного сервісу, університети, професійні об’єднання, виробники і постачальники медичних технологій, експерти з відновлення ЗОЗ та всі зацікавлені фахівці.
Мета повторного обговорення — отримати конкретні професійні пропозиції до трудових функцій, компетентностей, результатів навчання, професійних меж і термінології до завершення роботи над стандартом.
Матеріали
Подання пропозицій
Пропозиції подаються українською мовою у письмовій або електронній формі.
Для того щоб робоча група могла предметно розглянути кожне зауваження, бажано зазначати конкретний пункт, трудову функцію, професійну компетентність або результат навчання, якого стосується пропозиція, чинне формулювання, запропоновану редакцію та її мотивоване обґрунтування.
Рекомендований формат — порівняльна таблиця:
«Положення проєкту / Запропонована редакція / Обґрунтування».
Основна адреса для подання пропозицій: yurii.kabakov@kai.edu.ua
У темі листа просимо зазначати: «Повторне обговорення ПС Інженер клінічний».
Контакти: Юрій Кабаков — 050 358-94-03;
Усі пропозиції, що надійдуть у встановлений строк, будуть розглянуті робочою групою. За результатами повторного громадського обговорення буде підготовлено окрему Довідку або додаток до Довідки із зазначенням отриманих пропозицій, рішення щодо їх врахування, неврахування або зняття в процесі обговорення та відповідного мотивованого обґрунтування. Це прямо відповідає процедурі, закладеній у Повідомленні про повторне обговорення.
Розробник: Національний університет «Київський авіаційний інститут».
Співрозробник та експертно-методичний партнер: ГО «Експертно-аналітичний центр “Медичний Конструктор”».
