Штучний інтелект на службі інтенсивної терапії: рішення Clinomic Mona

Під час виставки MEDICA 2025 у Дюссельдорфі особливу увагу привернули рішення на основі штучного інтелекту (ШІ) для медицини. Одним із головних експонатів стала система Mona від німецької компанії Clinomic, призначена для відділень інтенсивної терапії. Mona позиціонується як «Medical On-Site Assistant» – інтелектуальний асистент біля ліжка пацієнта, що поєднує сучасні технології для підтримки лікарів у критичних станах. У цій аналітичній статті розглянемо, як працює Mona та які технології вона використовує, як ШІ інтегрований у реанімаційну практику, яку користь це дає лікарям і пацієнтам, а також як подібні рішення трансформують медичну систему через телемедичні мережі та стандартизацію. Окремо висвітлимо роль партнерства Clinomic з університетськими клініками, зокрема з університетською клінікою RWTH Аахен, у розвитку цих інновацій.

Mona – інтелектуальна система для інтенсивної терапії

Clinomic Mona – це комплексне рішення для відділень інтенсивної терапії, що поєднує в собі технології штучного інтелекту, розпізнавання мови та телемедицину. Система агрегує всі актуальні дані про пацієнта з різних джерел (монітори, лабораторія, записи лікарів тощо) і аналізує їх у реальному часі, надаючи лікарям готові до використання інсайти. Mona сприймає голосові команди медичного персоналу й може сама формувати медичні записи на основі голосового вводу – завдяки природньо-мовній обробці вона перетворює усні спостереження на структуровані нотатки. Це дозволяє лікарям менше відволікатися на паперову чи електронну документацію та зосередитися на пацієнті. Вбудовані алгоритми штучного інтелекту також здійснюють прогнозну аналітику: система відстежує тенденції у показниках пацієнта та завчасно попереджає про критичні зміни, ще до того, як стан стане невідкладним.

Важливою складовою Mona є можливості телемедицини. Система підтримує відеозв’язок і дистанційне співробітництво, що інтегроване безпосередньо у процес надання допомоги. Лікарі у віддалених локаціях або чергові спеціалісти можуть підключатися до консиліуму прямо біля ліжка хворого – Mona забезпечує захищену платформу телеконсультацій для обміну даними в реальному часі. Фактично, експерт із будь-якої точки світу може оглянути пацієнта через HD-камеру, бачити всі необхідні показники та записи, і консультувати місцеву бригаду лікарів і медсестер. Таким чином, Mona слугує містком між локальною командою інтенсивної терапії та зовнішніми фахівцями, дозволяючи отримати другу думку чи допомогу у складних випадках навіть посеред ночі.

Апаратно-програмна архітектура Mona розроблена спеціально для потреб реанімаційних відділень, що висувають високі вимоги до надійності, швидкості та безпеки. Основний інтерфейс Mona – це сучасний bedside-термінал (пристрій біля ліжка пацієнта) із великим 24-дюймовим 4K тачскрином, оснащений масивом із 8 мікрофонів з підтримкою ШІ (для чіткого розпізнавання голосу) і ширококутною 180° камерою високої роздільної здатності. Термінал має вбудовані модулі бездротового зв’язку (5G, Wi-Fi, Bluetooth, LTE) і датчики (наприклад, радар та RFID) для інтеграції з медичним обладнанням та інфраструктурою лікарні. Завдяки такому оснащенню система може безперервно збирати множинні потоки даних про пацієнта та навколишні умови, а також забезпечувати якісний аудіо-відеозв’язок для телеконсультацій.

Програмна платформа Mona побудована на принципах відкритості та сумісності зі стандартами галузі. В основі лежить власна операційна система Mona OS, спроєктована з урахуванням сучасної ІТ-архітектури і кібербезпеки. Ця платформа поєднує компоненти підключення пристроїв, інтероперабельності та стандартизації даних; зокрема, використовується відкритий репозиторій клінічних даних на основі стандарту HL7 FHIR. Це означає, що Mona здатна обмінюватися інформацією з іншими лікарняними системами – від лабораторних інформаційних систем і архівів зображень (PACS) до електронних медичних записів (HIS) – уніфіковано і структуровано. Дані з моніторів пацієнта та апаратів (наприклад, ШВЛ, діаліз) автоматично записуються Mona OS у стандартному форматі та зберігаються в захищеному сховищі. Передбачена можливість інтеграції IoT-пристроїв та медичного обладнання за принципом plug-and-play: система автоматично розпізнає підключені прилади та починає збір даних з них без складного налаштування.

Архітектура Mona також забезпечує відмовостійкість і безпеку. Система спроєктована для цілодобової роботи без перерв, з можливістю оновлення програмного забезпечення без зупинки (оновлення спочатку встановлюються та тестуються у фоновому режимі). Передача даних і відео здійснюється по зашифрованих каналах, що відповідають вимогам GDPR та медичних стандартів безпеки. Віддалені користувачі (консультанти) підключаються через zero-footprint веб-клієнт – тобто достатньо відкрити захищену веб-сторінку без потреби встановлювати додатковий софт. На боці ж палати пацієнта термінал Mona забезпечує оптимальну якість зв’язку: спрямовані мікрофони з шумопоглинанням чітко передають голоси, а стереодинаміки – звук, камера високої роздільності дає повний огляд місця біля ліжка. Таким чином, технічне рішення Mona легко вбудовується в існуючу ІТ-інфраструктуру лікарні, під’єднуючись до медичних приладів та баз даних, і водночас створює новий рівень цифрової взаємодії в реанімаційному відділенні.

Впровадження системи Mona в інтенсивній терапії несе відчутні переваги як для медичного персоналу, так і для пацієнтів:

Економія часу та зменшення паперової роботи. Автоматичний збір даних та голосове ведення документації значно скорочують адміністративне навантаження на лікарів. За оцінками, завдяки Mona час, що витрачається на заповнення журналів і форм, зменшується до 80%. Це еквівалентно сотням годин, вивільнених щорічно, які можна присвятити безпосередньо лікуванню пацієнтів, а не паперовій роботі.

Покращення якості клінічних рішень. Система надає лікарям цілісну картину стану пацієнта: всі важливі показники й дані зведені на одному екрані й оновлюються в режимі реального часу. Алгоритми Mona аналізують динаміку параметрів і можуть завчасно сповістити бригаду про негативні тенденції – наприклад, про погіршення лабораторних показників – ще до розвитку критичного стану. Завдяки цьому медперсонал має більше часу на реакцію та обґрунтування рішень. Досвід упровадження телемедичних рішень показує, що оперативний доступ до повної інформації та консультацій сприяє скороченню тривалості перебування пацієнтів у реанімації на 17–38% за рахунок швидшого ухвалення оптимальних лікувальних заходів.

Дистанційний доступ до експертизи та менше переведень. Mona створює умови для консультацій висококваліфікованих фахівців, незалежно від їхньої локації. Це особливо цінно для невеликих лікарень або нічних змін, коли потрібна порада вузького спеціаліста. Залучення дистанційних експертів через Mona дозволяє приймати складні рішення без затримок і часто уникає потреби транспортування важких пацієнтів до вищих за рівнем клінік. За даними одного з досліджень, телеконсультації дали змогу зменшити кількість переведень пацієнтів між лікарнями на 26% – пацієнти отримували необхідну допомогу на місці, під наглядом віддалених інтенсивістів. Для самих хворих це означає більш безперервний і безпечний процес лікування, менше стресу від перевезень і швидший доступ до потрібної терапії.

Зниження стресу та вигорання медперсоналу. Інтенсивна терапія – важка сфера, де брак кадрів і перевантаження інформацією призводять до вигорання. Mona допомагає розв’язати частину цих проблем: лікар завжди має «помічника», який стежить за потоками даних і бере на себе рутинні задачі, а також дає можливість швидко порадитися з колегами. Наприклад, під час нічного чергування можливість зв’язатися через Mona з черговим реаніматологом іншої лікарні знімає психологічне навантаження з лікаря на місці. Дослідження показують, що підтримка телемедичних центрів у нічні години покращує комунікацію і підвищує задоволеність роботою медиків, зменшуючи відчуття ізольованості та стрес. Отже, впровадження таких систем сприяє кращому самопочуттю персоналу і, як наслідок, кращій опіці пацієнтів.

Рішення на кшталт Mona не лише покращують окремі показники, а й стимулюють структурні зміни в системі охорони здоров’я. Традиційно високоспеціалізована допомога (така як інтенсивна терапія) була зосереджена у великих центрах, але телемедицина дозволяє децентралізувати цю допомогу, розгорнувши мережу співпраці між лікарнями. Наприклад, в баченнях Clinomic майбутнє інтенсивної терапії переходить від концепції «локальної реанімації» до багаторівневої мережі: районні лікарні, регіональні центри та університетські клініки об’єднані в єдину систему дистанційної підтримки. Лікарі на периферії отримують доступ до досвіду колег з провідних клінік, не відправляючи пацієнта, а через цифровий канал зв’язку. Це вирівнює якість медичної допомоги по регіонах та країнах, адже експертиза стає доступною віддалено.

Важливою передумовою такої мережевої інтенсивної терапії є стандартизація – як клінічних протоколів, так і даних. Mona та подібні платформи оперують структурованими даними, що відповідають загальноприйнятим стандартам (наприклад, форматам HL7/FHIR). Стандартизуючи збір і обмін інформацією, можна побудувати спільні бази знань і попереджувальні системи, які охоплюють багато лікарень. На рівні ЄС уже реалізуються ініціативи зі створення єдиного простору медичних даних: зокрема, проект ICUdata4EU має на меті уніфікувати використання даних пацієнтів у реанімаціях різних країн та створити міцну інфраструктуру для їх обміну. Очікується, що такі кроки дозволять прискорити інновації – від розвитку нових інструментів підтримки рішення до персоналізованих підходів у лікуванні – і забезпечать сумісність та безпечний доступ до даних по всій мережі закладів.

Налагодження телемедичних мереж вимагає не лише технології, а й організаційних змін. Необхідно створити центри телемедицини та визначити протоколи спільної роботи. Clinomic, окрім розробки технології, започаткувала власний телемедичний центр, де досвідчені реаніматологи та медсестри надають консультації у режимі 24/7 для лікарень-партнерів. Такий підхід сприяє формуванню єдиної мережі інтенсивної допомоги, в якій кожна важкохвора людина – навіть у віддаленому містечку – може отримати допомогу рівня університетської клініки. Отже, поєднання ШІ-систем (як Mona) і телемедичних команд трансформує модель надання критичної допомоги: від централізованої до розподіленої, від фрагментованих даних – до єдиної стандартизованої інформаційної екосистеми.

Інновації у медицині потребують тісної співпраці між розробниками технологій і провідними медичними закладами. Історія Clinomic є показовою: компанію було засновано у 2019 році командою лікарів-реаніматологів з університетської клініки RWTH Аахен. Від самого початку розробка Mona відбувалася “на межі” медицини й ІТ, у тісному контакті з реальними потребами відділень інтенсивної терапії. Фахівці з університетської клініки виступили як ідейні натхненники і перші користувачі системи, надаючи зворотний зв’язок і експертизу. Така взаємодія академічної медицини і стартапу забезпечила, що рішення Mona від самого початку відповідало клінічним реаліям і мало доказову базу ефективності.

Співпраця Clinomic з RWTH Аахен продовжується і на ширшому рівні. У 2024 році університетська клініка Аахена очолила масштабний європейський проект ICUdata4EU з цифрової трансформації реанімацій, а Clinomic виступає в ньому ключовим промисловим партнером. Частка внеску компанії в цей проект становить 31%, що підкреслює її провідну роль у розробці та впровадженні платформи спільного використання даних для інтенсивної терапії. Фактично Clinomic відповідає за створення і підтримку європейського простору даних для відділень ICU, забезпечуючи технічне рішення для об’єднання лікарняних інформаційних систем різних країн. Це партнерство демонструє синергію між клінічною наукою та бізнесом: академічна установа визначає напрям та стандарти, а технологічна компанія надає інноваційні інструменти для реалізації задуму. За словами медичного директора Clinomic д-ра Лукаса Мартіна, платформа Mona спеціально розроблена для забезпечення інтероперабельності з лікарняними ІТ-системами, стандартизації даних та підтримки телемедичних консультацій у відповідності до суворих вимог захисту даних. Це ще раз підтверджує, що партнерство з університетською клінікою дозволяє створити продукт, який не тільки впроваджує передові технології, а й відповідає найвищим стандартам медицини.

Розвиток штучного інтелекту докорінно змінює підходи до надання медичної допомоги у критичних станах. Приклад системи Mona від Clinomic, презентованої на MEDICA 2025, показує, як інтеграція AI-технологій, голосових інтерфейсів і телемедицини може підсилити можливості лікарів у відділеннях інтенсивної терапії. Збір і аналіз даних у реальному часі, автоматизація документації та дистанційні консультації перетворюють перевантажене інформацією середовище реанімації на більш прозоре та кероване. Для лікарів це означає менше рутинної роботи і більше часу на лікування, можливість опиратися на аналітику і досвід колег при прийнятті рішень. Пацієнти ж отримують вигоду у вигляді швидшого реагування на зміни в стані, доступу до найкращих фахівців незалежно від місця лікування та підвищеної безпеки.

Важливо підкреслити, що успішне впровадження таких систем залежить не лише від технології, а й від готовності системи охорони здоров’я до змін. Потрібні єдині стандарти для обміну даними, нові моделі організації роботи (телемедичні центри, мережеві протоколи взаємодії) та навчання персоналу новим навичкам. Досвід Clinomic демонструє, що співпраця стартапу з провідною клінікою (RWTH Аахен) створює міцне підґрунтя для довіри до технології та її відповідності реальним потребам. Система Mona вже впроваджена в десятках лікарень Європи і продемонструвала свою ефективність під час випробувань, зокрема в період пандемії COVID-19.

Отже, можна очікувати, що у найближчі роки такі розумні асистенти стануть невід’ємною частиною інфраструктури критичної медицини. Вони не замінюють лікарів, але стають їх надійними партнерами, допомагаючи рятувати життя швидше і якісніше. Виставка MEDICA 2025 підтвердила: майбутнє інтенсивної терапії – за тісною взаємодією людини та ШІ, підтриманою глобальними мережами знань і даних. Clinomic Mona є одним із яскравих прикладів цієї тенденції, що вже сьогодні революціонізує підхід до надання допомоги найважчим хворим.

Підготовлено ГО ЕАЦ “Медичний конструктор” з використанням джерел: Clinomic (презентаційні матеріали, medica-tradefair.com), EU-Startups, TechFundingNews, Clinomic.ai, RAFI Group, ICUdata4EU Project, матеріали MEDICA 2025.