Як організувати простір стаціонару

clock.png

Слово «стаціонар» викликає безпосередній образ палат, пацієнтів і медсестер. Як і раніше, він є важливим елементом лікувального комплексу, однак останні зміни в техніці призвели до того, що більшість медичних послуг надаються в інших частинах медичної установи. Лікарняні палати і сестринські пости виступали предметом більшості досліджень в області проектування лікарень за останні 50 років, а нові дані призвели до «науково-обґрунтованого» дизайну, який насправді є цілісним розумінням елементів, що посилюють інтуїтивний вибір: лежачі пацієнти швидше одужують і краще себе почувають, якщо поруч з ними знаходиться сім’я, якщо вони мають більше особистого простору і зручностей, а також мають вид на природу з вікон палати і доступ до відкритого повітря. Дослідження також показали, що медсестри працюють краще, якщо їм надаються децентралізовані робочі місця поруч з пацієнтами, що скорочує час їх переміщення, і що одномісні палати забезпечують більшу гнучкість щодо рівнів догляду і більшої конфіденційності при одночасному скороченні  переміщень пацієнтів.

Архітектурна форма стаціонарного компоненту повинна відображати такі функціональні потреби: компактні блоки лікарняних палат або палат з відповідною децентралізованої медсестринської підтримкою замість довгих коридорів традиційних лікарень, а також великий периметр будівлі для забезпечення максимального розміру вікон пацієнта. Централізовані допоміжні приміщення, такі як конференц-зали та приміщення для персоналу, можуть бути розраховані на кілька відділень, однак для кожного підрозділу потрібні окремий простір для зберігання медикаментів, харчування та приміщень для утилізації відходів, штатний розпис робочих місць для лікарів і медсестер, а також належне зберігання інструментів та обладнання. Оскільки кімнати пацієнтів постійно зайняті, орієнтація вікон у палатах щодо сонця і навколишнього середовища має важливе значення.

Нові напрямки в дизайні палат пацієнтів визначаються системами фінансування і культурними очікуваннями в такій же мірі, як і медичною практикою. Коли система охорони здоров’я підтримує більшу кількість персоналу і більш щедре використання простору, тенденції та нормативні вимоги рухаються у напрямку до більш великих приватних приміщень з оптимальним інфекційним контролем і зручностями, такими як приватний туалет і душ, комунікаціями, а також розміщенням відвідувачів. Просторі одномісні палати мають більшу гнучкість щодо переорієнтації та заміни обладнання, меблів, тощо. А довгостроковий план функціонування медичної установи полягає в тому, що окремі блоки та відділення будуть підлягати періодичному оновленню. У системі охорони здоров’я, де нормою для палати є чотири і більше місця, маємо надію, що турбота про пацієнтів і цілюще середовище залишаються важливими цілями.

Зони стаціонарного лікування – це дуже спеціалізовані приміщення, які часто косметично оновлюються протягом багатьох років та які нелегко перепрофілювати для інших цілей. Кількість ліжок у відділенні визначається за принципом оптимальної кількості для найбільш ефективного сестринського догляду та найкоротшого потоку трафіку для персоналу, і налічує, як правило, від 24 до 40 ліжок.  Сестринські підрозділи повинні бути відокремлені від громадських місць, трафік повинен бути обмежений персоналом і відвідувачами. Також має бути заборонено проходити через одне відділення, щоб потрапити в інше. В межах відділення необхідно розділяти потоки відвідувачів і персоналу / пацієнтів, особливо на ліфтах.

Розташування сестринських постів повинно забезпечувати чіткий і роздільний обіг чистих і забруднених матеріалів для підтримки таких послуг, як харчування, матеріали, аптека і пральня. Ліжка для інтенсивного догляду повинні знаходитися на одному рівні близько до операційної, щоб якомога швидше забезпечити транспортування цих пацієнтів. В інтересах найбільшої гнучкості, як правило, краще за все,  розташувати всі типи відділень інтенсивної терапії разом на одному рівні, замість того, щоб намагатися співвідносити типи ліжок/каталок у відділеннях інтенсивної терапії та пов’язані з ними реанімаційні палати на тих же рівнях.
Стаціонарні відділення потребують прямого доступу до діагностичних та лікувальних послуг, ефективного доступу до додаткових сервісів, але їх слід відокремлювати від амбулаторних зон і адміністративно-господарської частини.

Звичайно, не завжди можливо дотримуватися перерахованих вище принципів при організації лікарняного простору, однак це бажано робити для забезпечення кращого догляду за кожним пацієнтом, що, в підсумку, впливає на репутацію всього медичного закладу.

logo_MC_dark

___________________________________

Аналіз, експертиза, консалтинг, проектування, будівництво, оснащення та реконцепція медичних закладів у приватному та державному сегменті, відповідно до українських та міжнародних стандартів.

Адреса

Вул. Ф.Пушиної 8а, оф. 111 Київ, Україна 03115

MEDICAL CONSTRUCTOR © 2020. All rights reserved.